Дисциплінарні виміри української історіографії

Висвітлюються актуальні питання української історіографії, зокрема з теорії, методології й історії історичної науки, біоісторіографії, проблемної історіографії та ін. Розглядаються наукова спадщина та історичні погляди відомих учених, у т.ч. М. Грушевського, М. Палія, О. Скирди, М. Слабченка, братів А. та М. Стороженків та ін.
ЗМІСТ:
 
Вступ …7
Розділ 1
Історія історичної науки
1.1. Історіописання та суспільна свідомість в Гетьманщині XVII–XVIII ст. (Андрій Бовгиря) …9
1.2. Українське романтичне історіописання у світі сучасного костомаровознавства (Ольга Гончар) …63
1.3. Проект соціологізації минувшини в українській історіографії 1920-х років: візії Михайла Грушевського та Михайла Слабченка (Олексій Ясь) …115
1.4. Дослідження давньоруського історіописання у виданнях ВУАН 1920–1930-х рр. (Світлана Блащук) …205
1.5. Історична наука в Україні періоду «застою»: проблема взаємин істориків і влади (Олександр Удод) …233
1.6. Сучасна українська історіографія в контексті світових тенденцій (Вадим Бондар) …275
Розділ 2
Пам’ятки історичної думки
2.1. Хроніка успішного татарського нападу на Західну Україну 1575 р. (Б. Папроцького віршована «Історія жалісна…») (Дмитро Вирський) …319
Розділ 3
Проблемна історіографія та біоісторіографія
3.1. Консервативно-аристократична течія українського історіописання кінця ХІХ – початку ХХ ст. у контексті інтелектуальних біографій братів Андрія та Миколи Стороженків (Наталка Пазюра) …367
3.2. Внесок українських вчених у становлення музеєзнавства як наукової дисципліни (кінець ХІХ – перша третина ХХ ст.) (Ольга Ковалевська) …379
3.3. Історія «третьої» махновської революції (1918–1921 рр.) у монографічних дослідженнях Майкла Палія і Олександра Скирди (Володимир Горак) …411